Автор: Ілона Мельничук, адвокатКоротко головне
Ще донедавна закон фактично забороняв розривати шлюб, поки дружина вагітна або поки дитині не виповнився рік. З 19 грудня 2024 року ця норма перестала діяти. У цьому матеріалі юристи компанії «Лексон» пояснюють, що саме змінилося, як тепер відбувається розлучення під час вагітності, скільки воно коштує і на яку матеріальну підтримку може розраховувати дружина. Матеріал спирається на чинну редакцію Сімейного кодексу і буде корисним і чоловікам, і жінкам, які опинилися в цій непростій ситуації.
Так, це можливо, і жодних спеціальних заборон закон більше не встановлює. Станом на 2026 рік вагітність дружини не є перешкодою для розірвання шлюбу: подати заяву чи позов має право як чоловік, так і дружина. Раніше діяло обмеження, за яким чоловік практично не міг ініціювати розлучення у цей період, але його скасовано. Для багатьох пар це принципова зміна: тепер не треба чекати пологів чи першого року життя дитини, щоб офіційно завершити стосунки. Справа розглядається у загальному порядку: якщо подружжя не має народжених спільних неповнолітніх дітей і згодне розлучитися, це робить орган державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС); якщо ж є спір або вже є діти, рішення ухвалює суд. Загальний порядок означає, що суд розглядає справу по суті, зʼясовує дійсні стосунки подружжя і ухвалює рішення, а сама вагітність не дає жодних процесуальних переваг чи обмежень жодній зі сторін.
Закон № 4073-IX виключив зі статті 110 Сімейного кодексу положення, які обмежували право на розірвання шлюбу під час вагітності та протягом року після народження дитини. Верховна Рада ухвалила його 20 листопада 2024 року, а чинності він набрав 19 грудня 2024 року. У результаті стаття 110 повернулася до простої і зрозумілої логіки: право на розірвання шлюбу має кожен із подружжя, а обставина вагітності жодним чином цього права не звужує. Тим самим законом законодавець уточнив і статтю 111: суд не вживає заходів для примирення подружжя, якщо один із них поводився протиправно щодо другого або щодо дитини. Отже, зміни водночас спростили процедуру і додатково захистили тих, хто потерпає від домашнього насильства. На практиці це означає, що суд не змушуватиме потерпілу сторону місяцями чекати на примирення там, де спільне життя стало небезпечним.
До 19 грудня 2024 року стаття 110 містила спеціальні застереження, які фактично блокували розлучення у період вагітності та першого року життя дитини. Позов про розірвання шлюбу не можна було подати протягом вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини. Виняток закон робив лише для кількох ситуацій: коли батьківство зачатої або народженої дитини визнала інша особа, коли відомості про чоловіка як батька було виключено з актового запису про народження за рішенням суду, а також коли один із подружжя вчинив щодо другого чи дитини протиправні дії з ознаками кримінального правопорушення. На практиці це означало, що навіть за взаємного бажання розлучитися подружжю нерідко доводилося чекати, поки дитині виповниться рік. Ми описуємо цю норму лише для контексту: станом на 2026 рік вона не діє, і посилатися на неї як на чинну не можна.
Ініціатором розірвання шлюбу може бути будь-хто з подружжя, і згода другого для самого лише звернення не потрібна. Це означає, що чоловік має право подати позов навіть тоді, коли дружина вагітна, а дружина, своєю чергою, може ініціювати розлучення у будь-який момент вагітності. Право на розірвання шлюбу закон розглядає як особисте: нікого не можна примусити зберігати шлюб проти волі. Якщо другий із подружжя проти розлучення, це не блокує процес, а лише переводить його у судову площину, де суд зʼясовує, чи справді подальше спільне життя і збереження сімʼї суперечить інтересам одного з подружжя. На практиці суд майже завжди задовольняє позов, коли бачить, що сімʼя фактично розпалася. Докладніше про ситуацію, коли думки подружжя не збігаються, ми розповідаємо у статті про розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя.
Вибір шляху залежить від двох речей: чи є у подружжя вже народжені спільні неповнолітні діти і чи згодні обоє на розлучення. Важлива деталь саме для періоду вагітності: дитина ще не народилася, тому юридично вона поки не вважається спільною неповнолітньою дитиною подружжя. Через це, якщо інших народжених дітей немає і чоловік із дружиною порозумілися, вони можуть розлучитися через орган ДРАЦС за взаємною згодою на підставі статті 106. Це найшвидший і найпростіший варіант: актовий запис про розірвання складають після спливу одного місяця від дня подання заяви. Про нього ми детально пишемо в матеріалі про розірвання шлюбу за взаємною згодою. Якщо ж один із подружжя проти або якщо в родині вже є інші неповнолітні діти, шлях лежить через суд: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109), або через позов одного з них (статті 110, 111 і 112). Позов подають до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак у визначених законом випадках, зокрема коли з позивачем проживає малолітня дитина або коли цього вимагає стан здоровʼя, дружина може звернутися до суду за власним місцем проживання. Це буває зручно, якщо через вагітність жінці складно їздити до іншого міста.
Вартість залежить від обраного шляху, і вона невисока. За реєстрацію розірвання шлюбу органом ДРАЦС сплачують державне мито у розмірі близько 8,50 грн, а сама процедура триває один місяць. Судовий шлях дорожчий: за позовну заяву про розірвання шлюбу у 2026 році судовий збір становить близько 1331 грн (це 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 1 січня 2026 року дорівнює 3328 грн). Якщо подружжя звертається до суду спільною заявою, збір менший. Під час подання документів через систему «Електронний суд», за загальним правилом, застосовують понижуючий коефіцієнт 0,8, тобто збір виходить приблизно на пʼяту частину меншим. Квитанцію про сплату потрібно додати до заяви, інакше суд залишить її без руху. Пільги зі сплати судового збору мають окремі категорії осіб, тому в деяких випадках витрати виявляються ще меншими. За часом судовий розгляд зазвичай триває від одного до кількох місяців, а якщо суд вирішить надати строк для примирення, він може розтягнутися до півроку. Практичні поради щодо підготовки документів дивіться у покроковій інструкції про те, як подати позовну заяву про розірвання шлюбу.
Так, за статтею 84 Сімейного кодексу дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Це право виникає незалежно від того, чи вона працює і яким є її матеріальне становище, за умови що чоловік спроможний надавати таку допомогу. Важливо розуміти, що йдеться про утримання самої дружини, а не про аліменти на дитину, яка ще не народилася: це різні виплати з різними підставами. Право на утримання під час вагітності не залежить від того, хто саме ініціював розлучення і з яких причин розірвано шлюб. Право на утримання зберігається і після розірвання шлюбу, якщо воно виникло у період вагітності. Після народження дитини дружина, з якою проживає малюк, за загальним правилом може отримувати утримання і надалі, поки дитині не виповниться три роки, а якщо дитина має вади фізичного чи психічного розвитку, то до шести років. Ці нюанси ми докладно розбираємо в окремій статті про розлучення з дитиною до року.
Розмір утримання суд визначає у твердій грошовій сумі або у частці від доходу чоловіка, враховуючи його можливості та потреби дружини. Домовитися про підтримку можна двома шляхами. Перший шлях добровільний: подружжя укладає договір про надання утримання, який бажано посвідчити нотаріально, щоб у разі невиконання його можна було виконати без повторного суду. Другий шлях судовий: дружина подає позов про стягнення утримання, і суд призначає щомісячну суму. Якщо чоловік ухиляється від виплат, борг стягують примусово через виконавче провадження. Утримання дружини не скасовує і не замінює майбутніх аліментів на дитину, тому після пологів ці виплати можуть існувати паралельно. Розмір утримання не є сталим: якщо матеріальне становище чоловіка або потреби дружини зміняться, суму можна переглянути за новим зверненням до суду. Оскільки визначення розміру та стягнення утримання мають свою специфіку, у складних випадках варто звернутися по фахову допомогу: детальніше про це у нашій послузі стягнення аліментів.
Розлучення під час вагітності не впливає на права дитини, яка народиться. За загальним правилом дитина, зачата або народжена у шлюбі, а також народжена протягом десяти місяців після припинення шлюбу, вважається такою, що походить від чоловіка матері (стаття 122 СК). Тому навіть якщо шлюб розірвано до пологів, колишній чоловік за загальним правилом записується батьком, і в дитини зберігається право на утримання від обох батьків. Питання про те, з ким проживатиме дитина після народження і в якому розмірі другий із батьків платитиме аліменти, вирішують окремо, за домовленістю або через суд. Сам факт розлучення жодним чином не позбавляє дитину її прав і не звільняє батька від обовʼязків. Якщо після народження виникне спір щодо походження дитини, його вирішують в окремому порядку, проте на саму можливість розлучення це не впливає.
Найпоширеніша помилка це переконання, що під час вагітності розлучитися неможливо. Через застарілу інформацію в інтернеті люди відкладають рішення, хоча заборони давно немає. Ось на що варто звернути увагу.
Ні. Кожен із подружжя має самостійне право на розірвання шлюбу, тому окрема згода дружини для подання позову не потрібна. Якщо вона проти, справу розгляне суд, але сам факт незгоди не перешкоджає розлученню.
Ні, цю заборону скасовано тим самим Законом № 4073-IX з 19 грудня 2024 року. Розлучення можливе і тоді, коли дитині ще немає року. Особливості такої ситуації ми розглядаємо в окремому матеріалі про розлучення з дитиною до року.
Так, якщо у подружжя немає інших народжених спільних неповнолітніх дітей і обоє згодні. Ненароджена дитина юридично поки не вважається спільною дитиною, тому стаття 106 дозволяє звернутися саме до ДРАЦС. За наявності спору розлучення оформлюють через суд.
Ні, суд не відмовляє у розірванні шлюбу лише через те, що дружина вагітна. Суд може надати подружжю строк для примирення до шести місяців за статтею 111, але, зважаючи на обставини, це його право, а не обовʼязок.
За позовну заяву про розірвання шлюбу судовий збір у 2026 році становить близько 1331 грн. За реєстрацію розлучення в ДРАЦС державне мито значно менше, близько 8,50 грн. Подання через «Електронний суд» зазвичай дає знижку за рахунок понижуючого коефіцієнта.
Ні. Право дитини на утримання від обох батьків не залежить від того, чи перебувають вони у шлюбі. Після народження дитини аліменти можна визначити за домовленістю або стягнути через суд.
Так. Якщо право на утримання виникло під час вагітності, воно зберігається і після розірвання шлюбу за статтею 84. Поки з дружиною проживає дитина, за загальним правилом вона може отримувати утримання до досягнення дитиною трьох років.
Намагайтеся вирішувати питання без зайвого конфлікту, заздалегідь підготуйте документи і не приймайте поспішних рішень щодо майна та дитини. Емоційний бік цього періоду не менш важливий за юридичний, тому корисними будуть наші поради про те, як пережити розлучення.
Ілона МельничукАдвокат, юридична компанія «Лексон»Спеціалізується на сімейних, цивільних та господарських справах. Понад 15 років практики: представництво інтересів клієнтів у судах і переговорах.
Адвокат «Лексон» домігся повного скасування постанови про накладення штрафу за частиною 2 статті 122 КУпАП: суд визнав постанову протиправною, закрив провадження через відсутність складу правопорушення
Спрощене повернення із СЗЧ у 2026 році: Армія+, ВСП, строк до 20 вересня і що буде зі справою за ст. 407 КК. Покроковий алгоритм від команди Лексон.
Це трапляється частіше, ніж здається: одного дня ви раптом дізнаєтеся про існування рішення суду, винесеного у справі, про яку ви навіть не здогадувалися. Таке рішення,
Незаконне збагачення — один із найбільш резонансних корупційних злочинів, що є прямим ударом по довірі до державної влади. В Україні цей злочин (ст. 368-5 КК
Автор: Олексій Кобець, адвокат Коротко головне Обшук житла чи іншого володіння особи проводять лише на підставі ухвали слідчого судді (статті 234, 235 КПК). Виняток, невідкладні
Автор: Віталій Петрик, адвокат Коротко головне Повідомлення про підозру, це процесуальний документ, з якого особа офіційно стає підозрюваною і набуває повного обсягу прав на захист