Розірвання шлюбу з іноземцем

Автор: Ілона Мельничук, адвокат

Коротко головне

• Розірвати шлюб з іноземцем в Україні можна: якщо ви громадянин України і живете тут, справу розгляне український суд, а без спільних неповнолітніх дітей і за взаємною згодою доступний навіть ДРАЦС.
• Підсудність за загальним правилом визначається за місцем проживання відповідача, проте позивач з дитиною або з поважних причин може подати позов за власним місцем проживання (ст. 28 ЦПК). Якщо обоє живуть за кордоном, підсудність визначає суддя Верховного Суду (ст. 29 ЦПК).
• До розірвання застосовують право за статтями 60 і 63 Закону про міжнародне приватне право, а саму процедуру завжди веде український суд за нашим процесуальним законом.
• Відповідача за кордоном повідомляють через судове доручення за Гаазькою конвенцією 1965 року, тому процес триває довше; за належного повідомлення можливий заочний розгляд.
• Документи іноземця потребують нотаріального перекладу, а іноземні офіційні документи потребують апостиля або консульської легалізації; українське рішення для дії за кордоном теж апостилюють.

Шлюб з громадянином іншої держави додає до звичайного розлучення кілька юридичних шарів: треба визначити, суд якої країни компетентний, право якої держави застосовувати, як офіційно повідомити відповідача за кордоном і як зробити так, щоб рішення визнали і в Україні, і за її межами. У цій статті розберемо ці питання крок за кроком, спираючись на чинне законодавство станом на 2026 рік. Матеріал стане в пригоді незалежно від того, живете ви в Україні чи ваш партнер залишився за її межами.

Чи можна розлучитися з іноземцем в українському суді?

Так, громадянин України має право розірвати шлюб з іноземцем в українському суді, і громадянство другого з подружжя цьому не перешкоджає. Українське законодавство не забороняє розлучення з іноземним елементом. Підстава однакова для всіх: суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо встановить, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них або їхніх дітей (ст. 112 СК). Право на позов має кожен з подружжя (ст. 110 СК), а компетенцію українських судів у справах з іноземним елементом закріплює Закон про міжнародне приватне право: серед підстав є проживання позивача в Україні та інші звʼязки справи з нашою державою. Тобто якщо ви живете в Україні, зареєстрований шлюб цілком реально розірвати вдома, не виїжджаючи за кордон. Складнощі зазвичай не в самому праві на розлучення, а в процедурі: повідомленні відповідача, перекладах і строках. Якщо ж за кордоном опинилися саме ви, а не партнер, для вас працюють дистанційні способи, які ми описали в окремій покроковій інструкції.

Куди подавати позов: як визначається підсудність?

За загальним правилом позов про розірвання шлюбу подають до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача, але з цього правила є важливі винятки на користь позивача. Якщо на утриманні позивача є малолітні чи неповнолітні діти або якщо він не може виїхати до місця проживання відповідача за станом здоровʼя чи з інших поважних причин, позов можна подати за власним місцем проживання (ст. 28 ЦПК). За домовленістю подружжя справу розглядають за місцем проживання будь-кого з них. Це зручно, коли іноземець живе за межами України, адже їхати до його країни не доведеться. Окрема ситуація виникає, коли за кордоном проживають обидва з подружжя. Тоді, а також у справах про розлучення між громадянином України та іноземцем чи особою без громадянства, які проживають поза Україною, територіальну підсудність за клопотанням позивача визначає своєю ухвалою суддя Верховного Суду (ст. 29 ЦПК). На практиці це означає додатковий попередній крок: спершу отримати ухвалу про визначення суду, а вже потім подавати позов. Верховний Суд у практиці 2025 року наголошував, що поняття поважних причин слід тлумачити широко, аби не позбавляти людину доступу до правосуддя.

Право якої країни застосовує суд?

Українські суди застосовують до розірвання шлюбу право, визначене за статтями 60 і 63 Закону про міжнародне приватне право, а саму процедуру завжди ведуть за українським процесуальним законом. Стаття 63 відсилає до правил про правові наслідки шлюбу, а стаття 60 встановлює послідовність: застосовується спільне особисте право подружжя, тобто право їхнього спільного громадянства. Якщо спільного громадянства немає, застосовують право держави, у якій подружжя має спільне місце проживання, а за його відсутності застосовують право держави, з якою обидва найтісніше повʼязані іншим чином. На практиці, коли подружжя жило в Україні або тут зосереджені його основні звʼязки, суд застосовує саме українське матеріальне право. Процесуальні питання, як подавати позов, як викликати сторони, як досліджувати докази, завжди регулює закон України як держави суду. Тому екзотичних формулювань боятися не варто: у типовій справі про розлучення суд керується Сімейним кодексом України, а іноземний елемент впливає радше на процедуру повідомлення та документообіг.

Чи можна розлучитися через ДРАЦС, якщо партнер іноземець?

Так, розлучення через ДРАЦС з іноземцем можливе, але лише за двох умов одночасно: у подружжя немає спільних неповнолітніх дітей і обоє згодні розірвати шлюб (ст. 106 СК). Громадянство партнера саме собою не позбавляє права на цей швидкий і недорогий шлях, а держмито за реєстрацію розірвання шлюбу становить близько 8,50 грн. Проблема тут суто організаційна: обоє мають висловити свою волю. Якщо іноземець перебуває за кордоном і приїхати не може, він подає окрему нотаріально засвідчену заяву; підпис, зроблений за кордоном, засвідчує нотаріус або консул, а сам документ супроводжують перекладом українською. Якщо ж є хоча б одна спільна дитина до 18 років або згоди немає, ДРАЦС відмовить, і питання доведеться вирішувати через суд. Детальніше про адміністративний шлях, його умови та строки ми пояснюємо в окремій статті про розлучення через ДРАЦС.

Як повідомити відповідача, який живе за кордоном?

Відповідача, який проживає за межами України, повідомляють про розгляд офіційно, через судове доручення про вручення документів за Гаазькою конвенцією 1965 року. Україна є учасницею Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Суд оформлює доручення, яке передають через Міністерство юстиції України до центрального органу іноземної держави, а той організовує вручення адресату за місцевими правилами. Ключова вимога стосується перекладу: позовну заяву і додатки, як правило, перекладають офіційною мовою держави, де живе відповідач, інакше вручення можуть не виконати. Саме через цей міжнародний обмін документами розгляд триває значно довше за звичайне розлучення, адже очікування відповіді від іноземного органу нерідко розтягується на місяці. З державами, з якими Україна має двосторонні договори про правову допомогу, доручення надсилають у порядку, передбаченому такими договорами. Окремим випадком є повідомлення відповідача у державі-агресорі, де діють свої особливості; цю ситуацію ми розбираємо в матеріалі про розірвання шлюбу з громадянином рф.

Що робити, якщо адреса невідома або іноземець ігнорує суд?

Якщо місце проживання відповідача за кордоном встановити не вдалося, його викликають через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади, і з дня такої публікації він вважається належно повідомленим. Це запобіжник проти ситуації, коли партнер свідомо ховається або зник з поля зору. Перед цим суд вживає розумних заходів, щоб зʼясувати адресу, зокрема через доступні контакти і запити. Якщо відповідач належно повідомлений, але не зʼявляється і не надсилає відзиву, суд має право провести заочний розгляд і ухвалити заочне рішення. Важливо розуміти: належне повідомлення не означає обовʼязкового фактичного отримання документів адресатом, тому мовчання чи ухиляння іноземця не блокують розлучення назавжди, хоча й подовжують його. Водночас заочне рішення відповідач згодом може оскаржити чи просити переглянути, якщо доведе поважність причин неявки, тож усі процедурні кроки суд фіксує особливо ретельно.

Які документи і переклади потрібні?

Крім стандартного пакета для розлучення, у справі з іноземцем додаються нотаріально засвідчені переклади, а за потреби апостиль чи легалізація іноземних документів. Базовий набір такий: позовна заява, копія свідоцтва про шлюб, копії паспортів і документів про дітей за наявності, а також квитанція про сплату судового збору. Паспорт іноземця та інші його документи, складені іноземною мовою, супроводжують перекладом українською, вірність якого засвідчує нотаріус. Якщо документ виданий за кордоном і має бути офіційно прийнятий в Україні, наприклад іноземне свідоцтво про шлюб, він зазвичай потребує апостиля або консульської легалізації, крім випадків, коли це скасовує міжнародний договір. Точні переліки документів для кожного шляху розлучення ми зібрали у окремому докладному матеріалі. Порада: готуйте переклади заздалегідь, бо саме вони найчастіше затримують подання.

Скільки коштує і скільки триває розлучення з іноземцем?

Судовий збір за позов про розірвання шлюбу у 2026 році становить близько 1331 грн, а тривалість справи з іноземним елементом зазвичай більша через міжнародне листування. Ставка збору дорівнює 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; оскільки з 1 січня 2026 року цей показник становить 3328 грн, збір складає приблизно 1331,20 грн. За спільною заявою подружжя, яке має дітей і уклало договір про них (ст. 109 СК), ставка вдвічі менша, близько 665,60 грн. Під час подання позову в електронній формі через систему Електронний суд застосовують понижуючий коефіцієнт 0,8, тобто ви сплачуєте близько 80 відсотків суми. Реєстрація розлучення у ДРАЦС коштує символічні 8,50 грн держмита. Що ж до строків, то вони залежать від того, як швидко іноземний орган вручить документи: якщо звичайне розлучення в Україні може зайняти близько двох місяців, то міжнародне вручення додає до цього ще місяці очікування. Як практично скласти позов і подати його, зокрема онлайн, ми показали в покроковій інструкції щодо позовної заяви.

Як визнати українське розлучення за кордоном?

Щоб українське рішення про розлучення мало силу за кордоном, його зазвичай апостилюють або легалізують і перекладають мовою відповідної держави. Для країн-учасниць Гаазької конвенції 1961 року достатньо апостиля: на судовому рішенні його проставляє Міністерство юстиції України, після чого документ перекладають і, за потреби, засвідчують переклад у приймаючій країні. Для держав, які не приєдналися до цієї конвенції, застосовують консульську легалізацію, а з країнами, що мають з Україною договір про правову допомогу, документи нерідко приймають без додаткових формальностей. Саму процедуру апостилювання документів про розлучення, органи та строки ми розглянули в окремій покроковій інструкції. Порада на практиці: заздалегідь уточніть в органі іноземної держави, реєстрі чи консульстві, який саме документ їм потрібен: рішення суду, свідоцтво про розірвання шлюбу чи витяг з ДРАЦС, бо вимоги різних країн відрізняються.

А якщо шлюб чи розлучення вже оформлені за кордоном?

Іноземне рішення про розлучення в багатьох випадках визнається в Україні без окремого суду, якщо воно не потребує примусового виконання і між державами діє договір про правову допомогу. Коли ж такого договору немає або орган вимагає підтвердження, іноземне рішення визнають через український суд; для цього документ легалізують апостилем чи консульською легалізацією і перекладають українською з нотаріальним засвідченням. Важливо памʼятати: доки розлучення належно не оформлене і не відображене в реєстрах, для України ви можете вважатися такими, що перебувають у шлюбі, навіть якщо фактично стосунки давно припинені. Тому формальності не варто ігнорувати. Питання поділу спільного майна і місця проживання дітей вирішують окремо від самого розірвання шлюбу, і за наявності іноземного елемента, як-от майно чи діти в різних країнах, ці питання мають власні нюанси, які краще обговорити з адвокатом заздалегідь.

Часті запитання

Чи потрібна згода іноземця на розлучення?

Ні, згода другого з подружжя не обовʼязкова для розлучення через суд. Якщо іноземець проти або не виходить на звʼязок, суд усе одно може розірвати шлюб, зокрема заочно, за умови належного повідомлення відповідача. Взаємна згода потрібна лише для швидкого шляху через ДРАЦС і тільки за відсутності спільних неповнолітніх дітей.

Чи можна розлучитися, якщо іноземець ніколи не приїде в Україну?

Так. Особиста присутність іноземця не обовʼязкова: він може брати участь дистанційно, діяти через представника за довіреністю або взагалі не зʼявлятися. Головне належно його повідомити про розгляд. За неявки належно повідомленого відповідача суд проводить заочний розгляд і може ухвалити рішення без нього.

Чи визнають зроблене в Україні розлучення у країні чоловіка або дружини?

Здебільшого так, але рішення потрібно легалізувати: проставити апостиль для країн Гаазької конвенції або пройти консульську легалізацію, а також перекласти мовою держави. Конкретні вимоги залежать від країни, тому їх варто уточнити заздалегідь у відповідному органі чи консульстві.

Якою мовою подавати документи до українського суду?

Документи до українського суду подають українською мовою. Матеріали, складені іноземною мовою, супроводжують перекладом, засвідченим нотаріально. Натомість документи, які надсилають відповідачу за кордон, перекладають мовою його держави, щоб іноземний орган зміг їх належно вручити.

Скільки часу займає розлучення з іноземцем?

Точний строк передбачити складно. Звичайне розлучення в Україні часто триває близько двох місяців, але міжнародне вручення документів через Гаазьку конвенцію додає місяці очікування відповіді від іноземного органу. Найдовше тривають справи, де адреса відповідача невідома або він свідомо ухиляється.

Хто визначає суд, якщо ми обоє живемо за кордоном?

Якщо обидва з подружжя проживають поза Україною, а також у справах про розлучення між громадянином України та іноземцем, які живуть за кордоном, підсудність за клопотанням позивача визначає своєю ухвалою суддя Верховного Суду (ст. 29 ЦПК). Спершу отримують таку ухвалу, а потім подають позов до визначеного нею суду.

Чи діють у 2026 році обмеження на розлучення під час вагітності дружини?

Ні. Колишні обмеження на розірвання шлюбу під час вагітності дружини і протягом року після народження дитини скасовано Законом № 4073-IX, чинним з 19 грудня 2024 року. Станом на 2026 рік такої заборони немає, і це правило діє незалежно від громадянства подружжя.

Ілона МельничукАдвокат, юридична компанія «Лексон»Спеціалізується на сімейних, цивільних та господарських справах. Понад 15 років практики: представництво інтересів клієнтів у судах і переговорах.